24 лютого — один із найтрагічніших днів у нашій історії. Це дата, яка змінила життя кожного з нас і досі болить.
Сьогодні ми говорили про цей день щиро й по-людськи. Ми ділилися думками, ставили запитання, слухали одне одного й намагалися зрозуміти, як жити й залишатися людьми в час війни. Для нас було важливо не просто згадати події, а усвідомити їх і відчути відповідальність за себе та тих, хто поруч.
Під час розмови учасники гри «Джура» продемонстрували Прапор надії — як символ підтримки українських полонених і тих, хто пропав безвісти. Це стало тихим, але дуже сильним знаком нашої пам’яті, віри й єдності.
Це була жива розмова про біль і надію, про пам’ять, відповідальність і силу бути разом навіть у найтемніші часи.
Такі дні нагадують нам, що пам’ять, єдність і підтримка одне одного — це наша сила і наш обов’язок.