21 вересня — Міжнародний день миру.
Наші найменші учні ще такі маленькі, але вони вже знають, як сильно потрібен мир. Вони майже не пам’ятають життя без війни… Та своїми маленькими рученятами вони малюють те, про що мріють найбільше.
Для них мир — це мама й тато поруч. Це обійми. Це рідний дім. Це повернення військового до своєї родини. Це спокійне небо, сміх, ігри й можливість просто бути дитиною.

У кожному дитячому малюнку — маленька мрія про велике щастя: щоб усі були вдома.
Ми, дорослі, маємо зробити все, щоб ці мрії стали реальністю. Щоб мир був не просто словом чи бажанням, а справедливим, міцним і довготривалим миром, у якому наші діти зможуть рости, мріяти й не боятися за найдорожчих.
А найбільше хочеться одного — щоб одного дня наші діти перестали малювати мир як мрію.
Щоб вони просто жили в ньому.
Щоб слово «війна» залишилося десь далеко в підручниках історії, а дитячі малюнки були не про те, чого нам бракує, а про те, яким прекрасним може бути звичайне мирне дитинство.
Нехай усі дитячі мрії про мир здійсняться.
Нехай усі, кого чекають, повернуться додому.
І нехай у кожному дитячому серці назавжди буде місце лише для любові, радості та мирного неба.